Історики припускають, що Львів був заснований князем Данилом Галицьким для Лева Даниловича, його сина. Перша письмова згадка про місто датована 1256 роком. Вона міститься у Галицько-Волинському літописі і фігурує в контексті опису пожежі в столиці Галицько-Волинської держави Холмі.
Після смерті Данила, князь Лев переніс до Львова столицю Галицько-Волинської держави. Згодом, у 1303 році, Львівська єпархія була перетворена в окрему митрополію Константинопольського патріархату.
У 1340 році Львів був завойований Королівством Польським, проте місцеві бояри скинули польську владу і утворили незалежну боярську республіку. У 1349 році Казимир III Великий знову бере владу над Львовом, давши місту статус столиці Руського королівства — автономної адміністративної одиниці Польщі. У 1356 році місту було дароване Маґдебурзьке право. У 1378 році Львів разом зі всією Галичиною перейшов під владу Угорщини. Угорська зверхність тривала 9 років, після чого польські війська під керівництвом королеви Ядвіґи знову захопили місто, яке стало адміністративним центром Руського воєводства.
У 1572 році до Львова переїхав першодрукар Іван Федоров, який надрукував тут перші в Україні книжки. Тим часом місто залишається оплотом православ'я — тут діє православне братство та греко-слов'янська школа. У 1661 році у місті було засновано Колегію Єзуїтів — матір Львівського університету. У першій половині XVII ст. Львів стає найбільшим містом України (з населенням 25-30 тис. чоловік)
У цей період Львів пережив облогу військами Богдана Хмельницького, відкупився від турків у 1672 році, які тоді були союзниками Дорошенка, і був здобутий лише раз — шведськими війсками. Для налагодження спільних дій проти Карла XII у 1707 р. до Львова приїздив цар Петро I.
У 1772 році Львів відійшов до складу Австрійської імперії, ставши столицею коронної землі — Королівства Галіції і Лодомерії. Австрійська влада знесла міські мури, чим спонукала місто до розвитку і розростання. Так, у Львові було винайдено гас і гасову лампу, було запущено першу в світі повітряну кулю на рідкому паливі, споруджено перший у Європі залізобетонний міст. Місто було центром українського та польського визвольних рухів.
Під час Першої світової війни Львів був окупований Російською імперією. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року у місті відбувся Листопадовий чин, що спричинив утворення Західноукраїнської народної республіки зі столицею у Львові. З перших днів існування новоутворена Друга Річ Посполита оголосила війну ЗУНР: Львів був захоплений польськими військами вже 21 листопада, місто стало адміністративним центром Львівського воєводства.
У 1939 році згідно пакту Молотова-Ріббентропа Львів увійшов до складу Радянського Союзу, а саме, Української Радянської Соціалістичної Республіки. Місто стало адміністративним центром Львівської області. У червні 1941 року Львів був окупований нацистськими військами Гітлера. 30 червня Організація Український Націоналістів (крило Бандери) проголосила у Львові Акт відновлення Української держави, проте ця ініціатива наразилася на невдоволення німецької адміністрації і її ініціатори були заарештовані. 27 липня 1944 року Червона Армія зайняла Львів.
Під час приналежності міста до Радянського Союзу тут діяв потужний національно-визвольний рух. У 1991 року Львів увійшов до складу Незалежної України.
