Цікаво про Львів

Львів у UNESCO
Краса та історія міста чарує туристів з усього світу, і тому, на 22-й конференції Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що відбувався у Кіото (Японія) з 30 листопада по 5 грудня 1998 року, Львів було прийнято до Світової спащини ЮНЕСКО.

Культурна столиця
Досягнення міста у культурному житті було високо оцінено і 8 квітня 2009 року Львів визнано культурною столицею України. На основі експертних досліджень Державної служби туризму і курортів та «Ради з питань туризму і курортів» Львову присвоєно статус культурної столиці України.

Мечислав Опалек "На вищербленій бруківці"
Перенесімось на сто років назад і пройдімось вищербленою львівською бруківкою. Може й побачимо дещо гідне нашої уваги. Тодішній Львів разюче відрізнявся від теперішнього: маленький, ниций, затиснутий у задушливій тисняві вуличок. Попри те він і тоді мав свої особливості, власний фасон і стиль, якого нині вже ен побачиш.

Юзеф Вітлін, Фрагмети з книги "Мій Львів" (вибране)

 Опустімося з небес у паділ земний, раз уже нас тягне до кнайпи. А їх от у Львові було багацько, і кожна випромінювала якусь іншу авру, притягаючи і відвідувачів різнорідних..

Францішек Яворський "Гуманіст над Полтвою"
Про те, що славетний гуманіст і приятель Яна Ольбрахта, Філіп Каллімах Буонакорсі, закохався у Львові у якусь звичайну кельнерку – добре знають історики нашої літератури. Зрештою, запальний італієць зовсім не приховував свого почуття і написав до свого ідеалу з-під зеленої вивіски таку кількість любовних віршів, що сьогодні отримав би пальму першости поміж поетами з каварень, що зітхають за панночками при касі.

Мартін Ґруневеґ "Опис міста Львова" (бл. 1601 – 1606 рр.)
..Львів... лежить у такому місці, неначе це альтана посеред раю. Дуже гарні околиці... Як тільки трохи перейти через поріг, натрапиш на стільки дивовижних речей, що деінде треба було б подорожувати сто миль, щоб таке побачити

Вітольд Шольгіня "Львівські бали в карнавальну пору"
Назва цієї розповіді випадково заримувалася. (В оригіналі: Lwowskie bale na karnawale. – Прим. ред.) Я хотів назвати її звичайно і конкретно, а вийшло ніби дещо претензійно. Після роздумів я все-таки залишив назву такою, якою вона мені написалася. Бо щось все ж у цьому звучанні є – якась ніби непостійність, легковажність, ніби безтурботність... Тобто, правду кажучи, все те, що повинно бути у настрої карнавального балу.