Заказ экскурсий по Львову:

Я в


Авто-екскурсии Львовом
Старый герб Львова Новый герб Львова
Українська мова ''Interes’но у Львові'' Русский язык ''Interes’но во Львове'' English
Interes'но во Львове - ваш персональный гид по Львову. Экскурсии по Львову

Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького

Парки Львова

Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького (у народній мові — Парк культури) — парк у Галицькому районі Львова, пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення (з 1984).

Розташований між вулицями Стрийською, Гвардійською, Вітовського та Зарицьких.

У верхній частині парку культури розташований Монумент Слави, вулиця Стрийська відділяє його від Стрийського парку, а вулиця Вітовського — від Цитаделі.

Загальна площа парку — 26 га.

Історія

У XIX столітті в районі нинішнього входу у парк культури знаходився Пелчинський став, що живився потічком, що стікав з Вулецких пагорбів. Витікаючи з Пелчинського ставу потічок через Панєнський ставок впадав в річку Сороку. На Пелчинському ставі було споруджено в стилі ампір будівлю військової купальні. Тут гуляла міська знать, а взимку влаштовували ковзанку.

14 вересня 1845 року на ставку відбулося грандіозне благодійне шоу на користь потерпілих від повені Полтви. До початку XX століття Пелчинський став пересох, в 1921 році його остаточно засипали, проклавши вулицю Пелчинську (нинішню Вітовського).

На місці нинішнього критого басейну «Динамо» від початку ХХ століття взимку функціонувала найбільша у Львові публічна ковзанка Львівського Ковзанярського Товариства з електричним освітленням, а влітку — тенісні корти. Звідси, від тенісних кортів, вгору до Кадетської школи тягнувся невеличкий (10 га) Пелчинський парк, який займав фактично ту частину нинішнього парку, що знаходиться між центральною алеєю та вул. Гвардійською. У верхній частині парку від вул Гвардійської вздовж вул. Стрийської до вул. Лижвярської тягнувся вже у 20-х роках ХХ століття сильно занедбаний Стрийський цвинтар, який було остаточно ліквідовано в процесі розбудови парку культури. В долині, з боку вул. Зарицьких містилися занедбані копальні глини.

 Проекти парку культури і відпочинку у Львові

З включенням Західної України до складу СРСР нова влада поставила задачу про «трансформування існуючого середовища міста Львова в радянське за формою». Одною з ознак «несоціалістичності» Львова була відсутність парку культури і відпочинку трудящих радянського зразка. Взірцем таких парків був парк культури і відпочинку ім. М. Горького у Москві.

У Львові ще 1940 року після довгих дебатів було прийнято рішення про розміщення парку культури і відпочинку в парку Погулянка. Під парк планувалося відвести територію площею 100 га. В парку передбачалося розміщення музичної раковини, танцювального майданчику, тиру для малокаліберної зброї на 50 стрілецьких позицій, літнього театру на 5000 місць, ресторану на 100 місць та числених фонтанів. Проект не було реалізовано через початок радянсько-німецької війни 1941—1945 року.

Післявоєнний Генеральний план реконструкції Львова (1946 року) передбачав створення парку культури на Погулянці, однак архітектори Г.Швецько-Вінецький та С.Соколов підготували і відстояли пропозицію про створення парку культури на нинішньому місці — між вулицями Стрийською та Вітовського.

Згідно з цією пропозицією планувався і був створений бароковий парк площею 25 га.

 Закладка та розбудова парку

Парк культури був закладений в радянський період, в 1951 році, будівельно впорядкувальні роботи тривали до 1959 року. Парк мав два парадних входи, які прикрашалися колонадами корінфського ордеру (автор — архітектор Г.Швецько-Вінецький). Перший вхід знаходиться у нижній частині парку (з боку вул. Вітовського) від нього центральна алея піднімається вгору до побудованого пізніше Монументу Слави. Другий парадний вхід був розташований на розі вул Стрийської та Гвардійської (знесений при будові монументу Слави).

Центральна алея парку довжиною понад 800 м є головною віссю паркового комплексу. На цій осі були терасно розташовані клумби, фонтани, партерна зелень та пішохідні доріжки, що провадили до об'єктів розташованих по обидва боки головної алеї. У верхній третині алеї була площа з масивними скульптурами Леніна і Сталіна.

До 1965 року у верхній частині парку ліворуч від центральної алеї функціонувала сільськогосподарська виставка (виставка досягнень народного господарства Львівщини), територія якої була забудована дерев'яними павільйонами районів та галузей промисловості (архітектори — А. Д. Консулов, І. Базарник, М. Б. Консулова, П. Конт). Праворуч від осі знаходився літній Зелений театр на 6000 місць (архітектори — А. Консулов та Г. Швецько-Вінецький) — у 1960 — 1970-х роках місце проведення наймасовіших естрадних концертів і найбільша концертна споруда Львова. Цікавим об'єктом був ресторан (нині не існує), розташований на круглій площадці на пагорбі ліворуч від центральної алеї у перший (нижній) її третині. Цікаве поєднання бетонних і дерев'яних елементів конструкції, а також незвична будова (кухня в центрі кола і столики по періметру на відкритій терасі) зробили його дуже популярним (народна назва — «Барабан»). Далі, за рестораном розташований стадіон «Юність» на 5 тисячі глядачів (знищений вандалами в роки незалежності). Праворуч від нижнього парадного входу був кінотеатр «Дружба» (на сьогодні недіючий, лишилася тільки будівля), побудований за типовим проектом (прив'язка до місцевості — архітектор С. Соколов) характерним для архітектури епохи соцреалізму.

Таким чином до кінця 1959 року був створений найбільший у Львові об'єкт ландшафтної архітектури епохи сталінізму.

В подальші роки інфраструктура парку була суттєво перебудована. У парку були влаштовані атракціони (в тому числі оглядовий «Чортове колесо», з якого відкривається панорама міста), концертно-розважальний центр «Романтик» (1979, архітектори М. Ткач і В. Блюсюк), літня естрада, два ресторани, було розпочато будівництво Музею військ Прикарпатського Військового округу..

У 1970-х роках на місці мальовничого газону перед входом до парку з вул. Вітовського побудовано фонтани.

Сучасний стан

Станом на 2009 рік від первинної сталінської версії парку залишилися лише два архітектурних об'єкти: колонада центрального входу та будівля кінотеатру «Дружба». Тим не менше цей парковий комплекс вважається прикладом вдалого пристосування архітектурних об'єктів до специфіки ландшафту і вдалого використання історизму в архітектурі.

Парк продовжує залишатися одним з найбільш упорядкованих в місті. Щорічно в жовтні тут відбуваються виставки-звіти аграріїв Львівщини «Золота Осінь».

У рамках підготовки до європейського чемпіонату з футболу 2012 року, стадіон «Юність» повинен бути реконструйований, щоб дати можливість тренуватися командам-учасницям.



Назад в раздел
2009-2016 Права захищено - INTERES’но у ЛЬВОВІ.